Повернулась....
Сопілка повернулась...
Я хочу бути тут і писати свої думки , котрі мало хто розуміє...але я буду писати ....Тобі,тобі,тобі...і ще раз тобі ..
Людина,котра буде читати мене і зрозуміє то стане таким божевіллям як і я ....
Божеволію і сумую...
Сумую за тими людьми,котрих загубила .....
Я сумую.....
І сум мій розриває моє серце те що робить боляче може змінити все ..
А може спробувати знову ..
Хм ...буде боляче я знаю, я ж його любила ...мама навіть тоді дуже хвилювалась ...Чого я на лівках була ,чого плавакала..
Пройшло стільки часу...
А він пише мені......
я здивована..
Він стільки тоді гидоти мені наговорив, але він диття.... але яке, я як згадаю,як божеволіла і що зі мною коїлось,що як згадую маленькі мурахи бігають по тілу....Його поцілунки....
І тут він мене побачив через 3 місяці і пише ....
чому так ..????? а може???
Ні він зробив мені боляче.....
а може просто користуватись ним ...і займатись тільки сексом??
Щось я забігаю далеко на перед.......
Але можу сказати точно ,що він злякався ....
Хоча не знаю і не буду загадувати.........
Подивимось,як воно буде...
Нові полунички на ногах...Вони виблискують на сонці....
Я йду і не знаю куди саме , цей маршрут я буду проходити ще довго ...Бо моя робота і люди ,котрі є..... вони ...добрі ....
Отсані цигарки у пачці ,посмішка ..так треба ...... нафарбовані нігті...дрескод...
А так хочу одягнути все інше ...прийти до тебе ...
І цілувати твою багряну шкіру...
Ти мабуть пам,ятаєш......Ти повинна.... Поцілунки....
О ..як всі перелякано дивились,а нам з тобою було байдуже, незрозуміле буття твого і мого....
Твої зелені очі, вогняні кучярі,котрі лягали на твої плечі,які вони були м,які.....
Присвячається Басі...
Привіт Щоденник ...Вчера ще один був страшний день в моєму житті....
Я втратила створіння ,котре чекало мене вдома....Це створіння, знала всі мої таємниці...Воно любила мене, воно злизувала мої сльози...і ніхто мене так не розумів і не слухав,як саме вона...Вона лягала мені на колінця і слухала...А коли їй щось не подобалось вона ричала........
Вона била винуватцем мога першого поцілунка ...
Вона бачила мій перший раз....
Мені її не вичтучає...
Її вбили..я вцьому впевнена...
Але Бог їм суддя.....
Але я помшуся....
Я розіб,ю машину ......
Як можна було вбити це маленьке створіння ..Такса моя ...
Вона сестричка, я за татка хвилююсь...
Поховали на дачі ...... поруч ...завжди буде поруч...
Тепер вдома ніхто мене не буде чекати .....
Цікава... я ..цікаве життя ...Щоденник давно я до тебе нічого не записувала...Але пишу..
В мене з,явилась мура .....Він новий з нового міста ...внього є тяга до мене ,а в мене до нього ...Він боїться мене загубити ,щоденник,знову ....
Чому я знаходжу все на відстані ...я не знаю, але може мені так легше відкривати своє серце....Не знаю...
Я буду більш серйозною...Сьогодні сказав,що 2 дні назад я його підтримала....і що змінилось..Але я не пам,ятаю,що казала йому ....
Скучу за Ірочкою,Генкою,Тохою....
Просто зараз не вистачає часу на телефоні розмови та листування ...Диплом .....І роботка ..просто часу нема ...Але я знаю,що вних все гаразд...
Шкода за те що може я не Поїду до Франику ...але спробую...пробитися....Генко, вибач просто з роботкою підфартило...Але думаю ви до мене прїдете..
Іра за тебе не кажу бо ти і так будеш....
Надобраніч Щоденник.....Завтра перший день...тримай за мене кулачки...
ГЛАВНАЯ 
